Рідкісні випадки побічних реакцій

Кількість наукової та медичної літератури, яку фармацевтичні компанії повинні моніторити, з кожним роком збільшується. Тому, до платформи DrugCard постійно додаються нові релевантні джерела літератури для скринінгу. Перелік джерел для моніторингу в DrugCard вже в повній мірі містить спеціалізовану медичну літературу України, країн СНД, а також сайти локальних та світових регуляторних органів (EMA, WHO, FDA, MHRA, TGA, PMDA, Swissmedic та інші). Нещодавно до переліку джерел моніторингу було додано нову медичну літературу з країн ЄС (Польща, Чехія, Данія) та Королівства Бахрейн. І сьогодні хочемо розказати вам про рідкісні випадки побічних реакцій, виявлені у цих нових джерелах. Згідно критеріїв валідності щодо репортування в Регуляторний орган (РО), всі нижче описані випадки, знайдені в літературі, є валідними. Тому заявники, які мають в своєму портфелі препарати із зазначеними діючими речовинами на відповідних ринках, повинні повідомляти про ці випадки РО, згідно правил GVP.

Протипухлинні препарати та нігтьові аномалії

Побічні ефекти системної хіміотерапії часто проявляються у змінах нігтів, що виникають у 44% пацієнтів, які отримують таксани. Найчастіше виникають меланоніхія, лінії Бо (Beau’s lines), справжня лейконіхія, койлоніхія, оніхолізис, хвороблива пароніхія, піднігтьові гематоми та лінійні піднігтьові геморрагії. Після припинення хіміотерапії дистрофії нігтів зазвичай набувають доброякісного перебігу, і ріст нігтів зазвичай повністю відновлюється. Але деякі зміни нігтів можуть бути болючими і призводити до інвалідності, тим самим впливаючи на якість життя. В перелік джерел DrugCard було додано медичний журнал «Dermatology Review/Przegląd Dermatologiczny», який публікується Польською дерматологічною асоціацією. В одній із статей описувався рідкісний випадок аномалії нігтів у пацієнтки, яка лікувалася паклітакселом від раку молочної залози.

Рідкісна побічна реакція у вигляді нігтей Ліндсі на фоні застосування паклітакселу

Пацієнтка звернулася до дерматологічної поліклініки наприкінці вересня 2020 року з змінами нігтів на руках, що викликали її занепокоєння. Напередодні, у березні 2020 пацієнтці виконано лівосторонню мастектомію з приводу раку молочної залози. Пацієнтка розпочала хіміотерапію паклітакселом у дозі 151 мг внутрішньовенно щотижня у комбінації з трастузумабом (починаючи з третього циклу). Через місяць після початку хіміотерапії у хворої з’явилися виражені крововиливи в області нігтьового апарату обох стоп. У липні з’явилися зміни й у нігтьовому апараті кистей. При дерматологічному обстеженні виявлено симетричне матове побіління проксимальних відділів нігтів (атрофія лунул), з різким відмежуванням від дистальних ділянок коричневого забарвлення (у співвідношенні 50-70%: 50-30%). На підставі клінічних даних було встановлено діагноз явної лейконіхії нігтів рук (тип нігтів Ліндсі). Як повідомляють автори статті, нігті Ліндсі зазвичай не пов’язані з хіміотерапією і представлений клінічний випадок «половинчастих» нігтів на фоні лікування паклітакселом є унікальним, оскільки, як відомо, у літературі не описано подібних випадків.

Лікарські засоби та рідкісні випадки побічних реакцій з боку шкіри

Вегетативна пухирчатка (Pemphigus vegetans) є рідкісною формою вульгарної пухирчатки, що становить 1–2% усіх випадків пухирчатки. Захворювання характеризується утворенням внутрішньоепідермальних пухирів у результаті порушення зв’язку між клітинами епідермісу. Типова клінічна картина стану включає пухирі, що трансформуються в папілярні або пустульозні висипання. Бульозні захворювання також можуть бути викликані широким спектром ліків. Наприклад, інгібітори АПФ (каптоприл, еналаприл, раміприл), пеніциламіни, аспірин, цефалоспорини, рифампіцин, леводопа, фенобарбітал, ніфедипін, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗП) та інші. До 30% пацієнтів з пухирчаткою індукованою ліками, потребують імуносупресивного лікування, незважаючи на припинення прийому препарату, що спричинив захворювання. Клінічний опис випадку пухирчатки у пацієнта після прийому еналаприлу було виявлено платформою DrugCard й в журналі «Dermatology Review/Przegląd Dermatologiczny».

Рідкісний випадок побічної реакції у вигляді вегетативної пухирчатки  після застосування еналаприлу

Чоловік 58 років надійшов зі скаргами на папілярні висипання, що зберігаються протягом кількох тижнів в аногенітальній ділянці, пахвових западинах та мочках вух. В анамнезі пацієнта – артеріальна гіпертензія, виразкова хвороба та дегенеративне захворювання хребта. Кілька місяців чоловік приймав антигіпертензивний засіб – еналаприл. Пацієнт заперечував використання будь-яких інших ліків. За півроку до цього лікувався з приводу папілозної піродермії області статевих органів. За два місяці до надходження у хворого спостерігалося значне прогресування шкірних висипань. Підозрюючи бульозне захворювання з можливим зв’язком із застосуванням еналаприлу, препарат відмінили та провели додаткові дослідження. Гістопатологічне дослідження зразка, зібраного з ушкодженої ділянки шкіри, показало мікроскопічну картину, яка відповідає вегетативній пухирчатці. Таким чином, діагноз вегетативної пухирчатки був поставлений на підставі клінічної картини та результатів імунопатологічного дослідження. Поліпшення стану відзначалось після призначення преднізолону у максимальній дозі 2 мг/кг/добу. Враховуючи прийом пацієнтом еналаприлу за кілька місяців до появи шкірних висипань, автори зробили висновок про те, що препарат був тригером початку вегетативної пухирчатки.

Синдром гіперчутливості до протисудомних засобів (AHS)

Синдром гіперчутливості до протисудомних засобів (anticonvulsant hypersensitivity syndrome, AHS) є рідкісним клінічним станом, який загрожує життю. Захворюваність AHS оцінюється з частотою від 1 на 1000 до 1 на 10000 пацієнтів, яким призначають протиепілептичні препарати. Рівень смертності складає 10 – 20%. Патогенез AHS залишається незрозумілим, однак було висловлено припущення, що протиепілептичні препарати з ароматичним кільцем метаболізуються ферментом печінки цитохромом р-450 до ареноксидів, які пов’язані з імунологічною відповіддю та подальшою загибеллю клітин. AHS також був пов’язаний з вірусними агентами, такими як герпес людини 6, вірус герпесу людини 7, EBV і CMV. Клінічні ознаки AHS включають класичну тріаду – лихоманку, шкірні висипання та поліорганне ураження.

AHS після застосування карбамазепіну у дитини

В статті, опублікованій в медичному журналі «Bahrain Medical Bulletin», автори повідомили про розвиток AHS у пацієнтки після застосування карбамазепіну. Десятирічна дівчинка, у якої нещодавно діагностували епілепсію, почала приймати карбамазепін місяць тому. Через два тижні після початку прийому карбамазепіну для лікування епілепсії у неї спостерігалася лихоманка та генералізований висип упродовж двох тижнів. Її лихоманка була постійною, високого ступеня і тимчасово полегшувалась жарознижувальними засобами. У дівчинки був генералізований еритематозний макуло-папульозний висип на шкірі обличчя, живота, верхніх і нижніх кінцівок. Функціональні проби печінки показали G-глутамілтрансферазу 1323 МО/л (норма 5-36), аспартатамінотрансферазу 201 МО/л (норма 0-36), аланінамінотрансферазу 29 МО/л (норма 0-32). Остаточний діагноз AHS був підтверджений на основі анамнезу пацієнтки, лабораторних даних та нещодавнього призначення карбамазепіну для лікування епілепсії. Прийом карбамазепіну було припинено і замінено на леветирацетам. Через десять днів після госпіталізації клінічний стан пацієнтки значно покращився.

Автоматизована платформа DrugCard – незамінний помічник у виявленні випадків побічних реакцій препаратів

Фахівці з фармаконагляду постійно відстежують медичну літературу на предмет небажаних явищ, побічних реакцій та ефективності препаратів. У процесі моніторингу літератури фахівці повинні щодня читати сотні публікацій і визначати, чи мають вони відношення до проблем безпеки, що їх цікавлять. Цей процес є дуже тривалим і трудомістким, що є однією з основних проблем, з якими стикаються фахівці з фармаконагляду. Огляд медичної літератури на основі deep learning технологій може стати рішенням для більш ефективного збору та організації великих обсягів даних із медичних журналів. Саме такі технології використовує автоматизована платформа фармаконагляду DrugCard. Користуватись платформою DrugCard дуже легко. Фахівцям фармаконагляду потрібно лише сформувати ключові слова по лікарським засобам для пошуку та отримувати нову інформацію. Це повністю виключає «ручний» режим перегляду сотні ресурсів для пошуку релевантних статей та економить час для аналізу клінічної інформації. Використання платформи DrugCard значно полегшує проведення заявниками літературного моніторингу публікацій в локальній спеціалізованій літературі.