Рідкісна і непередбачувана реакція

Синдром Стівенса-Джонсона (ССД) — це серйозна шкірна реакція, яка може викликатись певними ліками. Зазвичай це реакція на ліки, яка починається з симптомів, схожих на грип, після чого з’являється хворобливий висип, який поширюється, і з’являються пухирі. Потім верхній шар ураженої шкіри відмирає, відшаровується і починає гоїтися через кілька днів. Синдром Стівенса-Джонсона це рідкісна і непередбачувана реакція. Щорічний рівень захворюваності на ССД коливається від 1 до 6 випадків на мільйон осіб на рік. ССД часто спричинюється реакцією організму на певні ліки, зокрема на деякі види ліків від епілепсії, антибіотики та протизапальні знеболювальні. Синдром зазвичай починається через 4–14 днів після початку лікування препаратом, але може й не виявлятись протягом 3–6 тижнів після прийому. У локальній літературі періодично з’являються публікації з різних країн, що описують випадки ССД. Такі публікації не оминає стороною та обов’язково знаходить платформа DrugCard.

Непередбачувана реакція в психіатричній практиці

В журналі «Астма та Алергія» платформа DrugCard знайшла клінічний випадок гострої токсико-алергічної реакції (ГТАР), індукованої ламотриджином. В алергологічний диспансер було госпіталізовано хвору 34 років з гострою кропив’янкою, синдромом Стівенса-Джонсона (гострим періодом) та галюциногенним синдромом. З анамнезу встановлено, що хвора приймала антипсихотичні засоби (рисперидон, тригексифенідил, хлорпротиксен) та ламотриджин (при судомному синдромі). ГТАР виник у хворої під час лікування в психіатричному стаціонарі. Підвищення температури тіла до фебрильної, біль у суглобах, лімфовузлах були першими проявами ГТАР. Потім у хворої збільшилась площа ураження шкіри та слизових оболонок, почастішали зорові галюцинації. У зв’язку з цим її перевели з алергологічного відділення в реанімацію.

Синдром Стівенса-Джонсона при інфекційних захворюваннях

Платформа DrugCard знайшла цей випадок у статті журналу «Сучасна інфектологія». Хворий 24 років поступив в клініку з приводу гострого фарингіту. При надходженні скаржився на біль у горлі при ковтанні та набряк губ. Його оглянув інфекціоніст та призначив антибактеріальну терапію (Зіннат). При огляді виявлено дещо збільшені губи, висипань на шкірі не було. Встановлено діагноз: гостре респіраторне захворювання та фарингіт середнього ступеня тяжкості. Герпетичний стоматит? Було призначено лікування: Ротокан, Стоматидин, Декатилен, Валтрекс по 500 мг 3 рази на добу. Після цього у ротоглотці на фоні гіперемії з’явилися численні афти та поодинокі ерозії. На 6-й день лікування з’явилися висипання на внутрішній поверхні стегон і шкірі калитки. Ділянки гіперемованої шкіри до 10 см в діаметрі згодом покривалися жовтуватими кірками, різко болючими при пальпації). Тому було встановлено діагноз: синдром Стівенса-Джонсона.

Застосування не за призначенням, що призвело до рідкісної побічної реакції

У «Medicina General y de Familia» платформа DrugCard виявила випадок синдрому Стівенса-Джонсона, спричиненого психоактивним препаратом. Чоловік 50 років звернувся до клініки з приводу мігрені. Враховуючи наявність головного болю з класичною мігренозною формою без аури, для профілактики нових епізодів було призначено анальгетичну терапію та ламотриджин. Хворий звернувся до медичного центру через 5 днів з підозрою на респіраторну інфекцію. Йому призначили амоксицилін-клавуланат. Через двадцять чотири години він знову звернувся за консультацією через генералізований висип і дискомфорт в очах. У зв’язку з підозрою на алергічну реакцію антибіотик припинили, призначили кортикостероїди та антигістамінні препарати. У пацієнта виявили інтенсивний кон’юнктивіт, дифузний мукозит порожнини рота та макулопапульозний багряний висип на тулубі та плечовому поясі з охопленням долонь і підошв. Пізніше алергічні проби підтвердили етіологію: синдром Стівенса-Джонсона, вторинний до ламотриджину.

Непередбачувана не означає неконтрольована

На допомогу лікарям у клінічну практику успішно впроваджені різноманітні алгоритми та шкали. Наприклад, бал за шкалою SCORTEN, розрахований протягом 24 годин після госпіталізації, є оцінкою тяжкості захворювання, підтверджену для ССД. Алгоритм ALDEN можна використовувати для швидкої оцінки причинно-наслідкового зв’язку з лікарським засобом, особливо для пацієнтів, які приймали більше одного препарату. Оцінка ALDEN базується на шести параметрах:

• Час від початку прийому препарату до появи реакції;
• Імовірність присутності препарату в день реакції.
• Попередня історія впливу препарату (з або без реакції).
• Наявність препарату після фази прогресування захворювання.
• Препарат, відомий як причина ССД.
• Інші можливі етіологічні причини.

Моніторинг літератури та рідкісні побічні реакції

ССД названий на честь американських педіатрів Альберта Мейсона Стівенса та Френка Чемблісса Джонсона. Вони спільно описали розлад в Американському журналі дитячих хвороб у 1922 році. Відтоді в літературі почали з’являтись статті з описом клінічних випадків ССД. Одним із основних завдань моніторингу літератури у фармаконагляді є виявлення випадків побічних реакцій. Відповідно до критеріїв звітності про валідність, усі описані вище випадки оцінюються як валідні. Крім того, ССД міститься у Переліку визначених медичних явищ (Designated Medical Events, DME) EMA. DME – це серйозні та рідкісні медичні явища, які часто причинно пов’язані з ліками з кількох фармакологічних/терапевтичних класів. Тому вкрай важливо виявляти такі випадки, зокрема описані й в літературі. У свою чергу платформа DrugCard завжди допоможе вам у цьому.