Локальна медична література Казахстану

Медична література є важливим джерелом інформації про підозрювані побічні реакції на ліки. Власники реєстраційних посвідчень зобов’язані стежити за місцевими науковими та медичними публікаціями у країнах, де вони мають реєстраційне посвідчення. Але деякі компанії не надають великого значення моніторингу місцевої літератури. У них склалося враження, що інформацію про безпеку ліків можна знайти лише у великих базах даних. Також існує думка, що у медичній літературі країн СНД публікується лише «рекламна» інформація про лікарські засоби. Ми хочемо спростувати цю думку. Локальна медична література Казахстану – наш сьогоднішній приклад джерела інформації про побічні реакції. Представляємо до вашої уваги кілька індивідуальних випадків побічних реакцій, які були виявлені платформою DrugCard під час автоматизованого моніторингу медичної літератури.

Клінічний випадок кардіотоксичності трастузумабу у локальній літературі Казахстану

У «West Kazakhstan Medical Journal» платформа DrugCard виявила випадок гострої кардіотоксичності, спричиненої трастузумабом. Хвора, 61 рік, з діагнозом “рак лівої молочної залози” надійшла до стаціонару для проведення планової хіміотерапії. В рутинному режимі їй призначили трастузумаб один раз на три тижні, курсом 18 процедур. Після чотирьох місяців хіміотерапії у неї з’явилися слабкість, біль голови, запаморочення, тахікардія, задишка. На ЕКГ було виявлено часті шлуночкові екстрасистоли та нестабільну шлуночкову тахікардію. Фракція викиду лівого шлуночка знизилася до 56% із 69% від вихідного рівня. Пацієнтка надійшла до відділення кардіології з діагнозом «Пароксизм шлуночкової тахікардії». По даним холтерівського моніторування виявлено 435 епізодів пароксизму нестабільної мономорфної шлуночкової тахікардії з частотою 126-206 уд/хв. Автори стверджують, що представлений клінічний випадок виявив недоліки клінічного підходу до онкологічних хворих з призначеною хіміотерапією. Тому що, лише проведення ЕхоКГ не може забезпечити належний кардіомоніторинг для успішного запобігання несприятливим кардіотоксичним явищам.

Клінічний випадок синдрому Лайєлла з літератури Казахстану

Платформа DrugCard знайшла статтю в журналі «Medicine and ecology» з описом випадку синдрому Лайєлла. Дитина 2-х років поступила в клініку з діагнозом – токсико-геморагічний епідермальний некроліз. Запалення шкіри було більше 50%. З анамнезу відомо, що перед надходженням у лікарню у дитини підвищилась температура тіла (39,8°C). Мати дала дитині парацетамол перорально, а потім свічки цефекону (парацетамолу) ректально. На наступний день на обличчі, під пахвами, на долонях, на грудях і в паховій області з’явилися пухирчасті висипання. Сімейний лікар діагностував кон’юнктивіт і призначив альбуцид, тетрациклінову мазь, ацикловір, амозин (амоксицилін). У зв’язку з тим, що стан не покращився, додатково призначили антибіотик (цефалоспорин ІІІ) та левоміцетинові краплі. Через погіршення стану, дитину доставлено в інфекційну лікарню. При надходженні було виключено інфекційне захворювання та діагностовано синдром Лайєлла.

Обговорення цього клінічного випадку

Токсичний епідермальний некроліз (ТЕН, синдром Лайєлла) є тяжкою побічною реакцією з боку шкіри (SCAR), що призводить до поширеного лущення шкіри. Ця реакція була вперше описана Аланом Лайєллом в 1956 році як «висип, що нагадує ошпарювання шкіри». Цей синдром є однією з найважливіших тем у медицині. Хоча ТЕН й зустрічається рідко, але смертність від нього висока (30% випадків). ТЕН може бути спричинена ліками, інфекціями, вакцинами або бути ідіопатичним. Безперечно, реакція на деякі ліки, є найбільш поширеною причиною виникнення. Різні ліки були пов’язані з ТЕН, включаючи антибіотики (сульфаніламіди, хлорамфенікол, пеніциліни та хінолони), протиепілептичні засоби, нестероїдні протизапальні засоби, противірусні препарати. Особливо небезпечно використання «лікувальних коктейлів», що складаються із суміші різних препаратів, як правило, антибіотиків, сульфаніламідів, протизапальних, жарознижувальних засобів. Цей клінічний випадок, яскравий приклад застосування такого «коктейлю», що призвело до виникнення синдрому Лайєлла.

Випадок періопераційної анафілаксії у дитини на міорелаксанти у локальній медичній літературі Казахстану

У журналі «Journal of Clinical Medicine of Kazakhstan» платформою DrugCard виявлено випадок дитячої періопераційної анафілаксії. Дитина народилася з атрезією стравоходу з трахео – стравохідною норицею. Дитині було проведено декілька операцій з приводу цієї патології. Але дві спроби реконструкції стравоходу виявилися безуспішними через періопераційний анафілактичний шок, що розвинувся під час операцій. Обидві хірургічні операції проводилися під загальною анестезією. Під час першої операції на 40 хвилині після індукції анестезії для міорелаксації вводили 10 мг рокуронію. Через 15 хвилин виявлено підвищення тиску в дихальних шляхах, зниження артеріального тиску, гіперемію шкіри, набряк обличчя та пахової ділянки. Було запідозрено анафілаксію і після відповідного лікування ознаки алергічної реакції зникли. Під час другої операції, тактика анестезії була змінена згідно результатів шкірних тестів. Однак через 30 хвилин після введення піпекуроніуму знову спостерігалися ознаки анафілактичного шоку.

Подальший розвиток даного клінічного випадку

Дитину було госпіталізовано для планової операції в спеціалізовану дитячу лікарню. Враховуючи попередні реакції, були проведені шкірні прік-тести для перевірки всіх препаратів, які будуть використовуватись під час операції. Тести показали позитивний результат на рокуроній та піпекуроній через 8 місяців після випадків анафілаксії. На підставі цих результатів було прийнято рішення про проведення процедури з використанням атракурію для міорелаксації. Реконструкція стравоходу модифікованим інтерпозиційним трансплантатом товстої кишки завершилася без ускладнень. Анафілактичної реакції чи інших ускладнень не було. Періопераційна анафілаксія є рідкісним, але небезпечним для життя станом, що призводить до полісистемної недостатності, яка може статися під час будь-якої хірургічної процедури. Як правило, міорелаксанти вважаються однією з основних причин періопераційної анафілаксії. IgE-опосередкована відповідь обумовлена структурами четвертинного амонію (NH4+), які є основним антигенним епітопом міорелаксантів.

Резюме для фармацевтичних компаній щодо моніторингу локальної літератури

Слід визнати, що медична та наукова література є важливим джерелом інформації для оцінки користі та ризику лікарських засобів. Тому, моніторинг літератури стає невід’ємним аспектом фармаконагляду. І це стосується не тільки виявлення випадків побічних реакцій, а й інформації щодо безпеки та ефективності препаратів. В той же час, моніторинг локальної літератури на кожному з ринків представляє серйозну проблему для фармацевтичних компаній будь-якого розміру. Але компанії можуть вирішити свої проблеми за допомогою автоматизованих рішень для пошуку літератури. Наприклад, платформа DrugCard повністю охоплює літературу країн СНД. Майже щодня наші клієнти знаходять інформацію щодо безпеки та ефективності ліків у публікаціях із цих країн. І як бачите, трапляються й повідомлення про індивідуальні випадки побічних реакцій.