Зловживання лікарськими засобами з метою схуднення

Зловживання (Abuse) це постійне чи спорадичне навмисне надмірне застосування лікарського засобу, що супроводжується виникненням шкідливих фізичних або психологічних ефектів. Зловживання лікарськими засобами не рідкість. Це стосується не тільки рецептурних препаратів, які можуть застосовуватись із рекреаційною метою, але й безрецептурних препаратів. Наприклад, діуретики та проносні засоби, що доступні в кожній аптеці, часто застосовують з метою схуднення. Таке нераціональне застосування препаратів, особливо жінками, часто призводить до негативних наслідків для здоров’я. Сьогодні хочемо розказати про декілька випадків зловживання лікарськими засобами з метою схуднення, які були опубліковані в локальній літературі та знайдені платформою DrugCard.

Випадок вторинної подагри на тлі зловживання діуретиками

Платформою DrugCard в журналі «Український ревматологічний журнал» було знайдено цікаву статтю з описом випадку діагностики вторинної подагри, що розвинулася у пацієнтки у пременопаузальний період у зв’язку із хронічним зловживанням діуретиками. Пацієнтка приймала щоденно фуросемід у дозі 40–80 мг/добу протягом останніх 6 років з метою зменшення маси тіла. В перший рік прийому діуретиків пацієнтка схудла на 5–7 кг. Більше масу тіла не набирала, але з метою підтримання нормальної ваги продовжувала прийом діуретиків щоденно по 1–2 таблетці фуросеміду. При цьому будь-яких медичних показань для тривалого щоденного прийому салуретиків у пацієнтки не було. Внаслідок такого нераціонального прийому діуретиків розвинулася стійка гіперурикемія, пов’язана з посиленням канальцевої реабсорбції та зниженням секреції уратів. В подальшому, дебютувала тофусна подагра з вираженим суглобовим синдромом. Тофусний артрит розвинувся через 2 роки від початку прийому діуретиків, швидко прогресував і призвів до розвитку тяжкого суглобового синдрому.

Зловживання діуретиком гідрохлортіазидом з метою схуднення

В результати пошуку потрапила стаття, опублікована в «Український науково-медичний молодіжний журнал» з описом клінічного випадку гіпокаліемії внаслідок хронічного зловживання гідрохлортіазиду. Пацієнтка була доставлена до лікарні в тяжкому стані зі скаргами на загальну слабкість, відсутність рухів у кінцівках, осиплість голосу. Зі слів родичів, 2 дні тому впала, травмувала ліву руку і ліву половину тулуба, у зв’язку з чим приймала препарати декскетопрофен та толперизон. Також, тиждень тому перенесла ГРВІ. При проведенні КТ, в стаціонарі було виключено гостре порушення мозкового кровообігу. В клінічному аналізі крові – лейкоцитоз, гіпокаліемія. На ЕКГ були зафіксовані сплощені зубці Т. Диференційний діагноз проводився між синдромом Гієна-Барре, міастенічним кризом та побічною дією толперизону. Після проведення консультацій вузьких спеціалістів було виключено ряд патологій, призначено лікування виявленої пневмонії та симптоматичне лікування гіпокаліемії. Коли хвора стала контактною, було проведено додатковий збір анамнезу разом з родичами пацієнтки. Виявлено, що хвора протягом останнього року систематично приймала гідрохлортіазид 25 мг 1 раз/добу з метою схуднення.

Оцінка випадку зловживання гідрохлортіазидом з боку фармаконагляду

Розповсюдженість інформації щодо різноманітних способів схуднення має негативний вплив на стан здоров’я населення, особливо якщо при схудненні використовуються медичні препарати. Одним із таких «народних» методів є застосування лікарського засобу із групи тіазидних діуретиків – гідрохлортіазиду. Фармакодинаміка препарату пояснює розвиток одного з його побічних ефектів – гіпокаліемію, яка в тяжких випадках проявляється м’язовою слабкістю, парезами та паралічами. Прийом діуретичних лікарських засобів протягом довгого часу без консультації та контролю лікарем може привести до тяжких ускладнень та загрозливих станів. Також, з опису даного випадку, привертає увагу факт прийому пацієнткою толперизону для лікування отриманої травми. Таке застосування цього лікарського засобу можна розцінювати як off label. Толперизон, міорелаксант центральної дії, показаний для симптоматичного лікування мʼязового спазму у дорослих при неврологічних порушеннях.

Зловживання декількома лікарськими засобами з метою схуднення

В журналі «Вісник Вінницького національного медичного університету» платформою DrugCard було знайдено статтю з описом випадку зловживання проносними засобами з метою схуднення. Внаслідок цього, у молодої дівчини розвинулась «лаксативна хвороба». Пацієнтка звернулась зі скаргою на наявність свіжої крові в калі під час дефекації та між випорожненнями. З анамнезу стало відомо, що проносні засоби контактної дії (сена, бісакодил) майже щоденно приймала з випускного класу школи для схуднення. За 6 місяців вона втратила у вазі 26 кг. Спробувала припинити прийом препаратів, однак поновлювала знову через стійкі закрепи до 2 тижнів. Через кілька років зловживання проносними з’явились набряки обличчя та кінцівок, які наростали. Для зменшення набряків на додачу до проносних стала приймати фуросемід. Оскільки ефективність сечогінного засобу швидко знижувалась стала збільшувати дозу діуретика. Оскільки пероральні проносні не приносили бажаного результату, то стала застосовувати проносний засіб у мікроклізмах 2-3 рази на тиждень. Пацієнтка була направлена на консультацію до проктолога і після призначеного лікування стан покращився.

Оцінка випадку зловживання мікстом препаратів з боку фармаконагляду

Найчастіше для схуднення використовують контактні проносні засоби природнього чи синтетичного походження через доступність, швидкість дії, наявність у різних лікарських формах. Тривале, іноді щоденне, використання викликає поступове зниження ефекту, спричиняє специфічне ураження шлунково-кишкового тракту, інших органів і систем відоме як “лаксативна хвороба”. Описаний клінічний випадок цікавий тим, що молода жінка на тлі тривалого зловживання проносними намагалась відмовитися від прийому препаратів. Але через появу периферичних набряків стала самостійно використовувати ще й сечогінні препарати. На час огляду добова доза фуросеміду становила 15 таблеток на добу (600 мг/добу).

Вимоги GVP щодо випадків зловживання лікарськими засобами

Діяльність з фармаконагляду включає в себе й моніторинг застосування препаратів не за показаннями, у тому числі й зловживання та передозування. Адже таке застосування лікарських засобів може призводити до розвитку побічних реакцій. Наведені клінічні випадки демонструють до яких серйозних наслідків для здоров’я може призвести самолікування і безконтрольний прийом препаратів з метою схуднення. Зловживання лікарськими засобами з метою зменшення маси тіла, потребує пильної уваги лікарів різних спеціальностей, а також фахівців фармаконагляду. Такі випадки мають бути зафіксовані у відповідній документації (наприклад, PSUR) та відрапортовані до регуляторного органу при наявності критеріїв валідності ICSR. В свою чергу нагадуємо, що в літературному пошуку таких випадків, вам завжди допоможе автоматична платформа фармаконагляду DrugCard. Використовуючи deep learning технології, платформа постійно проводить скринінг наукової медичної літератури та сайтів регуляторних агентств.